Суперспецучасток на стадіоні Рівер Платні в Буенос-Айресі відбувся в четвер увечері. Згідно плану, учасники ралі і машини повинні були повернутися в Кордобу цим же вечором на літаках. Але в справу втрутилася погода. Авіарейси були затримані, пілоти і техніка прибули в сервіс-парк надто пізно.

Підсумком всього цього спочатку стала відміна п'яти (!) допів першого дня (починаючи з СУ2 по СУ6). Планувалося, що ралі стартує відразу з СУ7. Але пізніше, після повернення до Буенос-Айреса літака з екіпажами Чемпіонату Продакшн і посадовцями ФІА, оргкомітет ралі ухвалив рішення про відміну ВСІХ спецділянок першого дня.
Таким чином, початок ралі Аргентина-2007 виявився «зім'ятим».

Для уболівальників другий день аргентинського етапу фактично став першим. Проте екіпажі і команди не були налаштовані веселитися, чудово розуміючи, що у них в запасі залишилося дуже мало кілометрів спецділянок для того, щоб спробувати нав'язати один одному серйозну боротьбу. Своєрідною компенсацією могло послужити те, що цього дня не було суперспешиалів.

Події в гонці розвивалися по звичному сценарію. Фаворити Чемпіонату-2007 зразу ж захопили лідерство в ралі, надавши іншим можливість боротися за. місця нижче третього.

Діючий триразовий чемпіон світу Себастьен Льоб зразу ж узяв бика за роги, почавши вигравати одну спецділянку за іншою. Проте його головний суперник Маркус Грохольм не відпускав лідера дуже далеко, постійно «дихаючи йому в потилицю».

В числі лідерів з перших допів виявився і Петтер Солберг. Темп норвежця вельми радував команду Subaru. Але. все знову пішло так, як ми звикли за останні роки. На середині передостаннього допу дня (СУ17) Петтер зупинився через проблеми з двигуном і більше не зміг продовжувати гонку. Це зразу ж відкинуло Петтера із займаного ним на той час другого місця далеко за межі залікової вісімки.

Тим часом боротьба за перше місце (якщо, звичайно, тотальне домінування Себа можна назвати боротьбою) продовжилася. Ельзасец упевнено виграв практично все допы дня, поступившися Маркусу тільки на останній спецділянці. Таким чином, перед заключним днем ралі Себастьен став лідером абсолютного заліку з 19,7 секундами переваги над Гронхольмом.

Мікко Хірвонен, який був лідером ралі після перших двох суперспешиалів, на „повноцінних” допах не зміг утримати лідерства, відкотившись на четверте місце. До кінця дня воно перетворилося на третє через проблеми у Петера Солберга.

Проте найдраматичніша битва відбулася за позицію між Крісом Аткінсоном, Дені Сордо і Ярі-Матті Латвалой. Це була битва за місця з п'ятого по сьоме, але напруження боротьби тут не поступалося лідируючій трійці. Зранку п'яте місце утримував Аткінсон, але ближче до обіду його посунув набираючий темп Сордо. А ось Ярі-Матті Латвала зміг прорватися на четверту позицію абсолюту. Смуга успіху для Сордо закінчилася на останньому допі дня, коли іспанець через технічні проблеми програв переможцю більше двох хвилин і знайшов себе замість п'ятого на восьмому місці.

Післі того, як у Сордо виникли неприємності, на п'яте місце перемістився старший брат Петтера Солберга – Хенінг. Він почав день непоспішаючи, показавши на декількох спецділянках п'ятий час, і в результаті закінчив день на п'ятій позиції.

В першій половині дня неприємності наздогнали декількох пілотів Ford. Першим став Меттью Вілсон, який через проблеми з електронікою був вимушений вийти з гонки, але потім команда оголосила, що він повернеться за системою СуперРаллі. Місцевий герой Луіс Перес Компанк також вибув з боротьби на першому ж допі через пошкодження задньої підвіски. Але аргентинець також повернеться в боротьбу в третій день. Його партнер по команді Хуан Пабло Райез також зіткнувся з проблемами по ходу гонки.

Перед заключним днем організатори ралі оголосили про те, що одна спецділянка третього дня буде пройдена екіпажами двічі. Це зроблено для того, щоб компенсувати втрати дистанції ралі через відміну спецділянок першого дня.

Себастьен Льоб не розчарував своїх прихильників, більш ніж упевнено вигравши аргентинський етап Чемпіонату-2007. Почавши третій день ралі лідером абсолютного заліку, Себ застосував свою звичайну тактику, переставши «їхати на всі гроші», а просто довівши гонку до переможного кінця. З п'яти допів третього дня Себ виграв всього два, але цього цілком вистачило для третьої поспіль перемоги ельзасца в Аргентині і четвертої цього сезону. Таким чином Льоб укріпив своє лідерство в особистому заліку Чемпіонату, довівши відрив від Маркуса Гронхольма до трьох очок.

Маркус, у свою чергу, закінчив ралі на другому місці абсолюту. Фінн був нездатний відповідати темпу, заданому Себом, і зосередився на задачі збереження свого другого місця. В Чемпіонаті знову почалася традиційна «гонка за лідером».

Не дивлячись на зміцнення лідерських позицій Себа в особистому заліку, положення Citroen в командному заліку не таке оптимістичне. І відбулося це завдяки тому, що у «Голубого овалу» є прекрасний командний гравець на ім'я Мікко Хірвонен. В Аргентині Мікко фінішував на третьому місці абсолюту, тим самим забезпечивши команді збереження лідерських позицій в Чемпіонаті. Хірвонен заробив четвертий фініш на подіумі цього року. І чималу допомогу молодому фінну в цьому надав Петтер Солберг, вибувши з гонки ще в суботу. Після сходу Солберга Хірвонен перемістився на третє місце і зміг уникнути тиску з боку Ярі-Матті Латвала.

Латвала показав свій кращий результат цього сезону, завоювавши четверте місце. Фінн показав не дуже швидку, але стабільну гонку, що, зрештою і дозволило йому закінчити ралі на таких високих позиціях.

Слідом за Латвалою, на п'ятому місці розташувався його партнер по команді, Хенінг Солберг. По ходу другого дня норвежець ніяк не міг знайти потрібного темпу, але на третій день «розкотився» і піднявся на п'яте місце. Парадокс цього полягає в тому, що по ходу всього другого дня Хенінг навіть не претендував на цю позицію. Основну боротьбу за неї вели Кріс Аткінсон і Дені Сордо. А дісталася вона у результаті Хенінгу Солбергу. І знову в п'ятірці кращих фінішують чотири машини Ford. Мальком Вілсон повинен бути дуже задоволений.

Просто блискучий виступ в третій день показав Дені Сордо. Відкотившись через проблеми з гідравлікою в другий день на восьме місце, Дені в третій день кинувся в битву з гарячністю істинного іспанського ідальго, але разом з тим, не втрачаючи холоднокровності. Цей сплав приніс свої плоди: Сордо виграв дві спецділянки дня і піднявся вгору на дві позиції, ставши на фініші шостим. Вийшов своєрідний «подарунок» для його штурмана – Марка Марті – легендарного Ель Матадора, що був свого часу штурманом Карлоса Сайнца. Ралі Аргентина-2007 стало для Марка 100-м ралі в WRC-кар'єрі.

Якщо Сордо був найзначнішим пілотом дня, то Кріс Аткінсон став найдивнішим пілотом. По ходу всього третього дня австралієць мучився з своєю Subaru Impreza, яка геть відмовлялася працювати як слід. Результат в наявності, почавши день на п'ятому місці, до його закінчення Кріс виявився на сьомому. Хоча причиною такого виступу можна назвати і деяку неспрацьованість Кріса з новим штурманом – Стефаном Прево. Врешті-решт це було їх перше сумісне ралі.

І замкнув кращу вісімку Манфред Штоль. «Тихий австрієць» провів «тихе ралі», ніяк не проявивши свій величезний аргентинський досвід (Манфред виступав тут 10 разів). Не дивлячись на це, Штоль зумів заробити тут одне очко в особистий залік.